Ще ніколи українці не ставали стільки на коліна, як перед загиблими захисниками російсько-української війни: живі коридори людей, приспущені державні стяги – на головну площу міста в’їжджає скорботний кортеж в супроводі військових. Воїн, Герой, захисник Беспалько Володимир Васильович на щиті повертається додому.
Його остання земна дорога пролягла через усе місто до рідної домівки, а згодом до храму святих Апостолів Петра і Павла ПЦУ. Попрощатися з Героєм прийшли його рідні, побратими, сусіди, друзі і мешканці громади аби вшанувати найбільший вияв любові у житті Володимира Беспалька, котрий віддав своє життя за кожного з нас. Поминальну панахиду за загиблим захисником творили спільно священики та військові капелани, а долучалися усі присутні. Маленький храм не міг вмістити численного люду, який прибув на останнє прощання з Героєм.
Володимир Беспалько народився у Бродах, у 2002 році закінчив старобрідську 4 школу, згодом НУ Львівська політехніка, здобув дві вищих освіти. Мирну професію Володимир Беспалько змінив на військову у лютому 2023 року, а до того був торговим представником, мав унікальний дар спілкування і переконання.
Досягнув успіху у своїй професії і сам започаткував власну справу – відкрив магазин у с. Суховоля.
Був єдиним сином у родині і після смерті батька став опорою для мами і бабусі. Згодом створив свою сім’ю, понад усе радів народженню сина. Проводив з ним багато часу. Син для нього був цілим всесвітом, який завжди готовий був захистити.
На усі виклики до військомату з’являвся вчасно, не втікав і не ховався за чужими спинами. Тож коли призвали по загальній мобілізації пройшов навчання на гранатометника у навчальному центрі. Особисті риси його характеру і тут виділили Володимира Беспалька з колективу, тому як кращий курсант, він пройшов відбір в ДШВ та за розподілом потрапив у 81 штурмову бригаду.
Разом з побратимами нещадно нищили ворога, перетворившись з людей на крицю. Неодноразово був на ризикованих бойових завданнях. Після одного з них штурмова група Володимира Беспалька після шаленого обстрілу майже тиждень не виходила на зв’язок з побратимами і рідними. Але тоді вийшли з пащі ворога – усі втомлені, але живі.
Останнє бойове завдання 25 травня 2023 року виконував біля населеного пункту Діброва на Луганщині, як завжди – влучно і нещадно зменшував кількість бойових рашистів. Стояв на східних рубежах рідного дому, аби вони не прийшли сюди, аби його 7-річний син мав щасливе і безпечне дитинство.
Поліг смертю Героя, захищаючи територіальну цілісність Батьківщини із відсічі та стримування збройної агресії росії проти України.
Прощальні слова мамі, дружині, синові бабусі та всім побратимам Володимир Беспалько промовив Устами настоятеля храму св. Ап. Петра і Павла о. Степана Шири.
Траурна процесія розтягнулася на кількасот метрів до місця останнього спочинку. Поховали Героя поруч з батьком на старобрідському цвинтарі. На його честь пролунали залпи військового салюту.
Його могилу, прикрасив символ любові до України – жовто-синій прапор.
