Бродівська громада знову у жалобі. «На щиті» у рідне село Шнирів повернувся захисник Іван Мацькевич. На прощання з героєм прибули його рідні, друзі, односельці, побратими. Остання земна дорога до батьківської хати, до рідного дому, до храму встелена глибокою людською вдячністю і живими квітами. Так йдуть у вічність герої. Цвіт нашого народу, один з його славних синів, який у розквіті сил віддав свою молодість, і, найдорожче – життя. За Україну, за кожного з нас.
У рідному шнирівському храмі Вознесіння Господнього спільно творили воїну поминальну молитву.
Іван Мацькевич вступив на військову стежину в 20 років. Свій перший контракт у війську підписав з 16-ою бригадою армійської авіації “Броди”. Тут набирався військової майстерності і досвіду, а з роками служби – поваги й авторитету в колективі. У 16-ій бригаді армійської авіації зустрів повномасштабне вторгнення. Завжди був відповідальним щодо виконання своїх обов’язків. Біль цієї великої втрати стискає сьогодні серця побратимів.
У квітні 2024 був переведений спочатку у 33 бригаду, а згодом у 79 десантно-штурмову Таврійську бригаду. Він був старшим солдатом, водієм другого відділення взводу протитанкових керованих ракет військової частини.
Свій останній бій прийняв 19 квітня 2024 року біля населеного пункту Новомихайлівка.
Загинув під час виконання спеціальних завдань, захищаючи Україну, у Мар’їнській громаді, Покровського району, на Донеччині.
Загиблому захиснику тепер назавжди 27! У пам’яті побратимів залишиться принциповим, чесним, патріотом своєї держави і відважним воїном, тим, хто творить незалежну історію нашої держави. Він жив Україною і вірив в Перемогу. У небо йдуть нові Герої. Прощаючись з Іваном Мацькевичем, усвідомлюємо, що втрачаємо найкращих з поміж нас.
Кажуть, що герої не вмирають,
На небо йдуть,
Але не в небуття.
Іван Мацькевич став навічно до лав Небесного воїнства!