З фронту надійшла страшна звістка, яка сколихнула всю Підкамінську громаду…загинув ще один Герой – 24 лютого 2024 р. на Бахмутському напрямку, захищаючи рідну землю від окупантів, склав голову старший сержант поліції штурмового полку «Сафарі» Об’єднаної штурмової бригади НПУ «Лють», мешканець с. Вербівчик Володимир Іванович Медвідь. Відважний воїн, який перетворив свою лють на зброю – так звучить гасло бійців бригади “Лють” – повертається додому на щиті. Підкамінська громада зустріла Свого Героя у скорботі, віддаючи йому останні земні почесті навколішки та встеляючи шлях полеглого Героя своєю вдячністю і живими квітами. Остання почесна варта побратимів біля траурного кортежу «На щиті» – тих, з ким пліч-о-пліч З вірою у Перемогу самовіддано боронив боєць українську землю та давав відсіч ненависному ворогові. Окупанти відібрали не лише життя нашого захисника, водночас вбили його мрії, і щасливе майбутнє його найрідніших. У Володимира залишились мати, дружина, дочка, брати, сестри. Серця яких розбиті такою великою втратою.
Останнє прощання з батьківськими порогами відбулося у с. Вербівчик – тут народився 16 листопада 1979 року, тут пройшло безтурботне дитинство, а далі – пора зрілості. Обрав фах трударя, опанував вкрай потрібну спеціальність – електромонтера, електрозварювальника у Сокальському ПТУ. Відслужив строкову військову службу. А з 2000 по 2011 роки працював на різних посадах у Державній службі охорони при Червоноградському міському відділі управління МВС, починаючи з охоронника, а в запас звільнявся молодшим інспектором спеціального підрозділу груп затримання.
Взяв мирну паузу, під час якої, зокрема, працював охоронцем служби безпеки великого будівельного гіпермаркету у Львові. Був досвідченим правоохоронцем, тому у березні 2023 року приєднався до щойно створеної об’єднаної штурмової бригади «Лють». Як кращий серед кращих потрапив у штурмовий полк з промовистою назвою “Сафарі”, бійці якого брали участь з відсічі та стримування збройної агресії проти України, штурмували передні позиції ворога, знешкоджували диверсійно-розвідувальні групи на лінії бою, наздоганяли своєю помстою представників незаконних збройних формувань.
Ворог обірвав життя Володимира Івановича Медведя у розквіті його сил, а тому надто глибокою і болючою є рана від цієї непоправної втрати. громада та Україна втратила відважного захисника. Родина – свою опору і надію. Попрощалися із загиблим Героєм 28 лютого у рідному селі Межигори, де й знайшов останній спочинок у рідній землі, яку так відважно боронив.
Кожна епоха, кожне покоління має своїх героїв. Це ті, хто віддає своє життя ради ідеалів, свободи, миру та безпеки інших. Герої – це ті, хто встає перед небезпекою, щоб захистити нас і дарувати майбутнє. Вони – справжні приклади мужності, відданості та самопожертви. Але навіть після їхньої втрати, їхній спадок та вічна пам’ять живуть у наших серцях.