Ще одного Героя у скорботі оплакує брідська земля. Жалобний кортеж у с. Голосковичі зустріли на колінах. Анатолій Вікторович Князєв часто тут бував у дідусевій садибі, згодом оселився, жив, господарював, мріяв, любив, будував плани. Так було до 24 лютого.
Народився воїн 29 вересня 1973 року у Казахстані, згодом з батьками переїхали в Україну і жили на Сокальщині. У 1991 році закінчив СПТУ м. Белз, де навчався на будівельника.
У кінці цього ж року покликали до війська, під час проходження служби підписав контракт, став молодшим сержантом, командиром танкового екіпажу. А відтак, після закінчення контракту в 1994 році повернувся до рідного села Голосковичі.
Бродівчани теж добре знали героя, адже працював довгий час охоронцем в супермаркеті «АТБ», потім – на «Об’єднаній моді України».
А 24 лютого Анатолій Вікторович прийшов добровольцем у військомат, щоб захистити рідний край від путінської орди. 25-го був розподілений в роту охорони 1 відділу Золочівського відділення терцентру комплектування і соціальної підтримки. До 5 травня охороняв блокпости Бродівської громади. Був в числі добровольців, яких 7 травня перевели в одну з бойових бригад.
Обірвалося життя Анатолія Вікторовича через ворожий артобстріл на Донеччині біля с. Спірне 3 липня.
Без батька залишилась 10-річна донька Діанка, вдовою – дружина Тетяна. ЇЇ батьківщина – Херсонщина, зараз окупована московськими нелюдами.
Без синівської опіки залишились старенькі батьки, вшанували Героя керівництво Бродівської громади на чолі з міським головою Анатолієм Белеєм, шану склав староста села та усі небайдужі краяни, котрі вважали своїм обов’язком провести в останню земну дорогу Героя, котрий понад усе хотів аби його родина жила у мирній Україні. За це й віддав найдорожче – життя.
Вічний спочинок.
Слава Герою! Слава Україні!